- знавець
- [знаве/ц']
-аўц'а/, ор. -аўце/м, м. (на) -аўце/в'і/-аўц'у/, мн. -аўц'і/, -аўц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
знавець
Смотреть что такое "знавець" в других словарях:
знавець — вця/, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що небудь, має тонший смак і т. ін. Знавець музики. Знавець картин … Український тлумачний словник
знавець — (людина, яка має глибокі знання в якійсь галузі, має тонкий смак тощо), дока, дойда, знайко, у[в]сезнайко, багатознайко; ерудит (той, хто має велику ерудицію) … Словник синонімів української мови
знавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
китаєзнавець — вця, ч. Фахівець із китаїстики; китаїст, синолог … Український тлумачний словник
краєзнавець — вця, ч. Той, хто займається краєзнавством … Український тлумачний словник
музеєзнавець — вця, ч. Фахівець із музеєзнавства … Український тлумачний словник
насіннєзнавець — вця, ч. Фахівець із насіннєзнавства … Український тлумачний словник
релігієзнавець — вця, ч. Фахівець із релігієзнавства … Український тлумачний словник
краєзнавець — [кра/йеизна/веиц ] а/ўц а, ор. а/ўцеим, м. (на) а/ўцеив і / а/ўц у, мн. а/ўц і, а/ўц іў … Орфоепічний словник української мови
китаєзнавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
